БІБЛІОТЕКА

БІБЛІОТЕ́КА, и, ж.

1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів.

Якби бібліотека видавала абонентові необмежену кількість книжок щодня, дівчина могла б спожити за вечір три й чотири романи (В. Підмогильний);

Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (О. Гончар);

У 1949 р. було оприлюднено зведений список “політично шкідливої” літератури, яка мала бути вилучена з бібліотек загального користування (з газ.).

2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, колекціонування і т. ін.

Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку – за три роки заповнює велику шафу європейськими класиками (М. Коцюбинський);

Цікаво, хто тут живе, хто господар такої багатої, але не дуже системної бібліотеки (О. Бердник);

Перша бібліотека в Київській Русі була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі (з наук. літ.).

3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище.

В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (М. Коцюбинський);

Другий будинок за рогом – була Громадська бібліотека (А. Головко);

– Це наша державна бібліотека, – сказав він .. – її будував архітектор академік Бекетов (І. Багмут).

4. кого, чого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, признач. для певної категорії читачів.

“Бібліотека українця” є доробком науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка і письменників, які своєю плідною працею сприяють становленню української державності й відродженню національної культури (із журн.);

Серед придбаних завдяки В. І. Вернадському книгозбірень особливо цінною була бібліотека історичної літератури (із журн.).

(1) Наро́дна бібліоте́ка, заст. – безплатна бібліотека для широких або нижчих верств населення.

Розвиток темних мас не робиться за якийсь десяток років, .. коли немає доброї національної школи, ні народних бібліотек, ні читалень, ні піддержання [підтримки] й ініціативи зверху (І. Нечуй-Левицький);

Ми готуємося до 100-річчя першої народної бібліотеки Ужгорода – нинішньої центральної міської (з газ.);

(2) Публі́чна бібліоте́ка – загальнодоступна бібліотека, признач. для обслуговування широкого кола читачів.

У 1830 році в Одесі було відкрито Міську публічну бібліотеку з великим книжковим фондом (з наук.-попул. літ.);

Особливістю сайту публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва є його інформаційна насиченість, а також пошукова система, що дозволяє, не виходячи із сайту бібліотеки, перейти на сайти інших книгозбірень як України, так і всього світу (із журн.);

(3) Цифрова́ бібліоте́ка – електронний аналог традиційної бібліотеки.

Серед інформаційних систем усе більше починає домінувати такий різновид, як цифрові бібліотеки (з наук. літ.);

У цифровій бібліотеці наявні аналоги всіх елементів, характерних для бібліотеки традиційної (з наук.-попул. літ.).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

БІБЛІОТЕКА

Смотреть что такое БІБЛІОТЕКА в других словарях:

Рекомендуем посмотреть: