ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГАЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод.
Злегка уповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомогою гальма).
Замфір пригальмовує жорна, по-начальницьки гукає (М. Чабанівський);
На площі Толстого велику, обсаджену каннами клумбу обгинав грузовик. Берестовський підняв руку. Шофер пригальмував (Л. Первомайський);
Обоє не знали, куди їдуть. На околиці міста Ярослав пригальмував машину біля гастронома (Ю. Мушкетик).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ) (робити повільнішим якийсь рух), ПРИТИ́ШУВАТИ, СТИ́ШУВАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИ, ЗВІЛЬНЯ́ТИ діал.; ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ПРИГАЛЬМО́ВУ... смотреть
-ую, -уєш, недок., пригальмувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка. Злегка уповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомогою... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: пригальмовувавши, пригальмовуючипритормаживатьДеепричастная форма: притормаживав, притормажива... смотреть
-ую, -уєш, недок. , пригальмувати, -ую, -уєш, док. , перех. і без додатка.Злегка уповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомого... смотреть
пригальмо́вувати дієслово недоконаного виду
техн. притормаживать