ПОТУГА

ПОТУ́ГА, и, ж.

1. Велике зусилля, напруження м'язів при якій-небудь роботі, якомусь рухові.

Гей, закипіла на нивах робота! Косе [косить] і в'яже до поту біднота. Косе і день вона, косе і другий, Гнеться і в'ється, як гад од потуги (Я. Щоголів);

Сахно підскочила й вхопилася за гілляку. Ще потуга – і вона повисла на руках (Ю. Смолич);

Дядько Микита замовк і ретельно цьвохкав кобильчину, що з великою потугою вивозила з яру сани (І. Кириленко);

// тільки мн. Скорочення м'язів черевного преса під час родів.

В законні дев'ять місяців почалися у матері Октава родові потуги (М. Стельмах);

Недостатній розвиток м'язів черевного преса веде при родах до вторинної слабості потуг, в зв'язку з чим роди звичайно затягуються (з наук. літ.).

2. тільки мн., перен. Відчайдушні спроби, зусилля (звичайно марні, безплідні) досягти чого-небудь, здійснити щось.

Нагадуючи фашистським варварам уроки історії, поет [В. Сосюра] знаходить гарячі слова, які бичують загарбників, розкривають їх маячливі плани й потуги повернути назад колесо історії (з навч. літ.).

3. розм. Те саме, що міць 2–4.

Хо збирає всю свою потугу: проймаючим холодом віє борода його, чудодійна сила, мов хмари ті, насуває найстрашніші картини перед очі лектора (М. Коцюбинський);

Сталь рвонула в усі боки, пручнулася чимдуж, вдарилася об товсті стіни конвертора, але вони стримали цей натиск і спрямували всю потугу вибуху вниз (П. Загребельний).

4. заст. Військова сила, військо.

Це було тої доби, коли розпанахана Україна мусила у московського царя Олексія Михайловича оборони шукати, коли він уже, по Переяславській Раді, послав свої потуги в Литву (М. Старицький);

– Біда, отамане, – прискакав Вовтузенко. – Суне нова потуга! (О. Довженко).

5. діал. Підтримка, утіха.

Позирну в вікно..: “Боже! оце мої розкоші йдуть! Оце моя затула й потуга!” (Ганна Барвінок);

[Сава:] Мені та потуга буде, що я за свою віру загину (М. Костомаров).

6. діал. Біда, нещастя.

Ой сподівайся, коню вороненький, На себе й потуги! (з думи).

(1) На поту́гу – на підмогу.

Чотири тисячі охочої донської “голитьби” – одчайдушних козаків – на потугу Хмельницькому вів завзятий молодий отаман Степан Разя (Я. Качура).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ПОТУГУВАТИ →← ПОТУГІШАТИ

Синонимы слова "ПОТУГА":

Смотреть что такое ПОТУГА в других словарях:

ПОТУГА

потуга ж. см. потуги.

ПОТУГА

потуга натуга, старание, усилие, напряжение Словарь русских синонимов. потуга сущ., кол-во синонимов: 4 • напряжение (45) • натуга (9) • старание (28) • усилие (10) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: напряжение, натуга, старание, усилие... смотреть

ПОТУГА

ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ (СИ́ЛА рідше) з означ., ПОЛКИ́ мн., поет., РАТЬ іст., поет., ДРУЖИ́НА іс... смотреть

ПОТУГА

Á сущ; 25 см. _Приложение IIТак жили поэты. Читатель и друг!Ты думаешь, может быть, — хужеТвоих ежедневных бессильных поту́г,Твоей обывательской лужи?... смотреть

ПОТУГА

-и, ж. 1) Велике зусилля, напруження м'язів при якій-небудь роботі, якомусь рухові. || тільки мн. Скорочення м'язів черевного преса під час родів. 2) ... смотреть

ПОТУГА

-и, ж. 1》 Велике зусилля, напруження м'язів при якій-небудь роботі, якомусь рухові.|| тільки мн. Скорочення м'язів черевного преса під час родів.2》... смотреть

ПОТУГА

приставка - ПО; корень - ТУГ; окончание - А; Основа слова: ПОТУГВычисленный способ образования слова: Приставочный или префиксальный¬ - ПО; ∩ - ТУГ; ⏰ ... смотреть

ПОТУГА

поту́га, поту́ги, поту́ги, поту́г, поту́ге, поту́гам, поту́гу, поту́ги, поту́гой, поту́гою, поту́гами, поту́ге, поту́гах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: напряжение, натуга, старание, усилие... смотреть

ПОТУГА

поту́га[поутуга]-гие, д. і м. -уз'і, мн. -угие, -уг

ПОТУГА

Rzeczownik потуга f parcie n

ПОТУГА

(у праці) зусилля, напруження, натуга; (військова) сила, міць, могуття, могутність, потужність; З. військо, полчища; Г. держава, (могутня) надпотуга.

ПОТУГА

імен. жін. родупотуга

ПОТУГА

сущ. жен. родапотуга

ПОТУГА

поту'га, поту'ги, поту'ги, поту'г, поту'ге, поту'гам, поту'гу, поту'ги, поту'гой, поту'гою, поту'гами, поту'ге, поту'гах

ПОТУГА

Начальная форма - Потуга, единственное число, женский род, именительный падеж, неодушевленное

ПОТУГА

Тау Пуг Тога Туго Пту Пот Гот Гап Аут Апог Утоп Гпу Гто Гута Опа Опт Пат Паут Тупо Потуга Топ

ПОТУГА

див. біда; сила

ПОТУГА

потуга натуга, старание, усилие, напряжение

ПОТУГА

Поту́га, -ги, -зі; -ту́ги, -ту́г

ПОТУГА

{поуту́га} -гие, д. і м. -у́зі, мн. -у́гие, -у́г.

ПОТУГА

Сила, могутність, ополчення

ПОТУГА

1) разг. сила, мощь 2) обл. беда, несчастье

ПОТУГА

поту́га іменник жіночого роду

ПОТУГА

ПОТУГА ж. см. потуги.

T: 142