БАТЬКО

БА́ТЬКО, а, ч.

1. Чоловік стосовно до своїх дітей.

Шануй свого батька та матір, це перша заповідь з обітницею (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Він батька спас в злу саму пору (І. Котляревський);

Кого ж їй любити? ні батька, ні неньки; Одна, як та пташка в далекім краю (Т. Шевченко);

* Образно. Спочиваєш ти, наш батьку [Т. Г. Шевченко], Тихо в домовині. Та збудила твоя пісня Думки на Вкраїні (Леся Українка);

* У порівн. Покохав Андрій Семена, як рідного брата, як батька, як неньку... (М. Коцюбинський).

2. чого, перен. Основоположник якого-небудь учення, якої-небудь галузі науки, мистецтва і т. ін.

Батьком української літературної мови ми вважаємо Тараса Григоровича Шевченка (О. Корнійчук).

3. Благодійник, покровитель.

Бідарям я був батьком, суперечку ж, якої не знав, я досліджував (Біблія. Пер. І. Огієнка);

І стане він батьком для мешканця Єрусалима та для Юдиного дому! (Біблія. Пер. І. Огієнка).

4. Шанобливе називання козацької старшини, отаманів і т. ін.

Ой Богдане, батьку Хмелю, Славний наш гетьмане! Встала наша Україна На вражого пана (з думи).

5. Ввічливе звертання до чоловіка похилого віку.

Добре єси, мій кобзарю, Добре, батьку, робиш (Т. Шевченко).

6. Самець стосовно до свого потомства.

В Одеському зоопарку помер батько харківської слонихи Тенді (з газ.).

(1) Весі́льний (поса́джений, ста́влений і т. ін.) ба́тько – чоловік, який виконує на весіллі роль батька нареченого або нареченої.

Пан і батька ставленого посадив. Зіграли весілля (з переказу);

Згадав він поради свої .. і сільські весілля, на яких він грав весільного батька (М. Коцюбинський);

Тільки Данило, посаджений батько, вже вдовольнився гулянкою (С. Чорнобривець);

Замість справжнього батька одноденний “батько” порядкував за столом, званий, весільний (О. Гончар);

(2) Назва́ний (нарече́ний, при́браний) ба́тько – чоловік, який узяв на виховання чужу дитину, прийнявши її за свою.

– Мамо, ви знаєте, хто це до нас завітав? .. Це дочка .. мого нареченого батька (Є. Кротевич);

– Семене Ларивоновичу, – сказав Мишуня твердо й саме так, як чекав од нього названий батько, – я зрозумів, нащо ви показали мені листа (Ю. Яновський);

(3) По ба́тькові (по ба́тюшці) – за іменем батька (як частина власного імені людини).

Те, те, те! тепер згадав: його звали Кузьмою, а по батюшці Трохимович (Г. Квітка-Основ'яненко);

Звався дідусь Степан Хомич, А баба Варвара – Трохимовна [Трохимівна] по батюшці, – Хорошая пара (Л. Глібов);

Бригадирів знає [Шагайда] на ім'я і по батькові (В. Кучер);

(4) Хреще́ний ба́тько – чоловік, який бере участь в обряді хрещення у ролі так званого духовного батька.

Що йому тепер .. колюча нива, коли він панського сина у віру вводить, самому панові кумом стає, а .. синові – хрещеним батьком (Панас Мирний);

Хлопчика охрестили в .. церкві і назвали Матвійком. Хрещеним батьком був Гаврило (Григорій Тютюнник).

◇ Ба́тьків (оте́цький) син див. син;

(5) Бі́сового (чо́ртового) ба́тька, лайл.:

а) уживається для повного заперечення дієслова; зовсім не.

– Чортового батька покуре [покурить]! – одказав гордо Пищимуха. – Він дума, що як він становий, то й хитрий (Панас Мирний);

– Еге! Бісового батька мене обдуриш (Г. Хоткевич);

б) нічого, зовсім нічого.

Заробила Ганка чортового батька (прислів'я);

Годи́тися у батьки́ (у діди́, у матері́ і т. ін.) див. годи́тися¹;

(6) До бі́сового (чо́ртового) ба́тька, груб. – дуже багато.

Насунулось лиха до бісового батька (з переказу);

– Вас таких до чортового батька було, щоб мені на шию сісти (Григорій Тютюнник);

Іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері) див. іти́;

Кат його́ (тебе́, її́ і т. ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна) див. кат;

Кля́сти́ в ба́тька, в ма́тір див. кля́сти́;

Лі́зти (спіши́ти, забіга́ти, су́нутися і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло див. лі́зти;

(7) На [яко́го] [бі́сового (чо́ртового)] ба́тька (си́на), груб. – навіщо, для чого.

– А на якого сина ще й допрос [допит]? (Г. Квітка-Основ'яненко);

На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! (Т. Шевченко);

– На бісового батька ти оце заквітчала колючками драбину, неначе молоду до вінця! – гукнув він до жінки (І. Нечуй-Левицький);

[Гаврило:] Нехай іде, куди очі втраплять, на чортового батька він нам? (М. Кропивницький);

– Ну що мені з тобою робити? Натовкти твоїм дурним лобом об сосну шкода – всохне. Вона хоч тінь дає, а ти на якого чортового батька живеш на світі? (Григорій Тютюнник);

Посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в) див. посила́ти;

Рі́дного ба́тька прода́сть див. продава́ти;

Спаси́бі ва́шій тьо́ті (ва́шому ба́тькові) див. спаси́бі;

Тря́сця його́ (твої́й, ї́хній і т. ін.) ма́тері (ма́мі, рідко ба́тьку, ті́тці) див. тря́сця;

(8) Чий ба́тько ста́рший – хто переможе в суперечці, в змаганні, хто сильніший.

Ми ще поміряємось... Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний);

Чорт (біс) [його́] ба́тька (рідше ма́му) зна́є (зна) (рідше ма́му) зна́ють> див. чорт;

Чо́ртові (ді́дьку, ба́тьку) ли́сому розкажи́ див. розка́зувати;

(9) Як за [рі́дного] ба́тька (та́та), зі сл. правити, гнути і т. ін. – занадто дорого, дуже багато.

Тільки кажи, що тобі дати за “прошеніє”? Та не заправ, як за рідного батька! (М. Коцюбинський);

– Сказала [Докія] із співчуттям, зручніше спираючись рукою на тин. – І таку ціну гнуть [за худобу], як за рідного батька (М. Стельмах);

В повоєнні літа .. за голку правили на ярмарках, як за батька (М. Зарудний);

Як (мов, ні́би і т. ін.) у Бо́га (у Христа́, у ба́тька і т. ін.) за па́зухою (за двери́ма) див. па́зуха;

(10) Як на [свого́ (рі́дного)] ба́тька, зі сл. кричати – не стримуючи себе; дуже сильно, грубо.

Кричать, як на батька (прислів'я);

(11) Яко́го бі́сового ба́тька (си́на), лайл. – уживається для вираження обурення, незадоволення чиїмись діями, вчинками.

– Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на собі волосся? (Панас Мирний);

– Ну, якого ви бісового сина зібралися сюди, очі повитріщали? – почули вони у розчинене вікно Колісникової квартири (Панас Мирний);

– Якого це бісового батька ви стоїте, згорнувши руки, діла не робите..! – крикнув Кайдаш (І. Нечуй-Левицький).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

БАТЬКОВБИВЕЦЬ →← БАТЬКИ

Смотреть что такое БАТЬКО в других словарях:

БАТЬКО

батько м. местн. 1) То же, что: батька (1). 2) Атаман в Запорожской Сечи. 3) Употр. как фамильярное обращение к пожилому человеку.

БАТЬКО

іди́ (собі́) к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл. Уживається для вираження почуття гніву на кого-небудь, незадоволення кимось, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. — По копі з шагом…більше не можна дати (за хліб)… — Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний); — Тілько (тільки) наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну (в’язницю) або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш). кат його́ (її́, їх і т. ін.) (ба́тька (го́лову)) зна́є, зневажл. Невідомо, незрозуміло. Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає... (С. Васильченко); Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський); — Де брусок? — Ну, мантачка... — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник). лі́зти (забіга́ти, спіши́ти і т. ін.) попере́д ба́тька в пе́кло, жарт. 1. Випереджати інших у чому-небудь; вириватися, вискакувати наперед. Сердито запитав її: — Чого поперед батька лізеш у пекло? (М. Стельмах); З сили-силенної порад і настанов (материних) Валентинові запам’яталась одна, мабуть, найголовніша: не лізти поперед батька в пекло (П. Інгульський); (Микола:) Не треба ніколи забігати поперед батька в пекло (І. Франко); — Не спіши поперед батька в пекло,— сказав він.— Я сам тобі скажу, коли це треба зробити (Л. Смілянський). вихо́плюватися попере́д ба́тька з чим. — Навряд чи той, хто поперед батька вихоплюється з цими графіками, сіяв колись хліб (М. Стельмах); // Виявляти нетерплячість у розмові, перебивати, не дослуховувати до кінця співрозмовника. — Ти й дурити вмієш? — Не лізь поперед батька в пекло (Панас Мирний); — Це той — у шкіряному кашкеті? — А хоч би й у шкіряному? Не поспішай поперед батька в пе посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в) кого, лайл. Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, небажання спілкуватися з ким-небудь; лаяти когось. — Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний); Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський). рі́дного ба́тька прода́сть. Хто-небудь непорядний, здатний зрадити, вчинити підлість. — Знаємо ми таких приятелів (станового). Вони вам за медалю рідного батька продадуть! — тикаючи пальцем, гукав Пищимуха (Панас Мирний). спаси́бі ва́шій тьо́ті (ва́шому ба́тькові), ірон. Уживається для вираження незадоволення тим, з чим хто-небудь не може погодитися або чого не може прийняти. — Ви могли б організувати якусь акцію на Сході.— Спасибі вашій тьоті! Лізьте самі в те пекло (П. Загребельний). тря́сця його́ (її́, ї́хній, твої́й, ва́шій) ма́тері, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т. ін. ким-, чим-небудь якогось приводу. — Бач, трясця його матері! — желіпнув Грицько.— І землю їй дай, ще й податки за неї плати (Панас Мирний); — Еге, дітки,— сказав дід, поцілувавши чарку в денце й витерши двома пальцями губи,— тепер так довго не гуляють (на весіллі), як колись, тепер час подорожчав, трясця його матері (Ю. Яновський); Хлоп біду по боку, коли докучає,— трясця її матері, нехай мене знає (Укр.. присл..); — Проспали, трясця вашій матері! — зразу стає неприступним обличчя управителя (М. Стельмах). тря́сця його́ ма́мі. — Дожилися, трясця його мамі, щоб син до батька в командировку їздив (В. Кучер). ба́тьку його́ тря́сця. “Е, глянь же! Батьку його трясця… Тут, мабуть, щось таке та є! Хотілось би мені дізнаться, чи то чуже, чи то своє!..” (Укр. поети-романтики..). тря́сця ї́хній ті́тці. А чий ба́тько (грубо чорт) ста́рший. Хто переможе, хто сильніший. Ми ще поміряємось… Ще побачимо, чий батько старший (Панас Мирний). чорт (чорти́) (його́) ба́тька зна́є (зна), грубо. 1. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення з якогось приводу. (Кирило:) То тепер я став і старий, і нікчемний, а колись — огонь був!.. А тепер — от чорти батька зна що — коритце довбаю — та й то втомився (Панас Мирний); Зрозуміло було одне: заарештували, щоб не дати йому виступити на засіданні .. Ні, це вже чорти батька зна що! (А. Головко). чорт його́ ма́му зна́є кого. — Чорт його маму знає тую свекруху. Вона варить борщ у такому покотелі, як відро, та всенький і поїдять і ще їм мало, а я зварю в малесенькому, то більше половини зостанеться (Україна сміється). 2. Уживається для вираження здивування або захоплення з приводу кого-, чого-небудь. Тут парубки як утяли! Роззявили роти — гукають…— Чорт батька знає, як співають! — Став він хазяїну казать,— Аж вуха, далебі, болять! (Л. Глібов); (Сидір:) Чорт його батька знає, як він виламав це вікно! (І. Ка як за рі́дного ба́тька (та́та), зі сл. пра́вити, гну́ти і т. ін. Занадто дорого, дуже багато. Тільки кажи, що тобі дати за “прошеніє”? Та не заправ, як за рідного батька! (М. Коцюбинський); — Сказала (Докія) із співчуттям, зручніше спираючись рукою на тин.— І таку ціну гнуть (за худобу), як за рідного батька (М. Стельмах). як за ба́тька. В повоєнні літа .. за голку правили на ярмарках, як за батька (М. Зарудний). як на (свого́ (рі́дного)) ба́тька, зі сл. крича́ти. Не стримуючи себе; дуже сильно. Кричать, як на батька (Укр.. присл..).... смотреть

БАТЬКО

Батька покинеш, то сам загинеш.Не покидай батька, доки не в силі дати собі сам раду.Батько складав, а син роздав.Батько тяжко працював, та щадив, а син... смотреть

БАТЬКО

БА́ТЬКО (чоловік стосовно своїх дітей), ТА́ТО розм., БА́ТЯ розм. рідко, ОТЕ́ЦЬ уроч., діал., НЯ́НЬО діал., НЯ́НЬО діал., НЯ́НЬКО діал.; ПАНОТЕ́ЦЬ заст.... смотреть

БАТЬКО

При підметі, вираженому зворотами батько з сином, батько з матір’ю тощо, присудок буває: а) у формі множини, якщо дія приписується двом рівноправним су... смотреть

БАТЬКО

Iбадьо (діал), батенько, батечко, батіночко, батонько, батуньо, батусь, батусьо, батьо, батя, вітець, дєдик (діал.), дєдьо (т.с.), дядик, дядичок, дядю... смотреть

БАТЬКО

При підметі, вираженому зворотами батько з сином, батько з матір’ю тощо, присудок буває: а) у формі множини, якщо дія приписується двом рівноправним суб’єктам. Батько з сином пішли на панський тік молотити (І.Нечуй-Левицький); І стали батько з сином цілуватися (О.Довженко); Весільний батько з матір’ю частіш стали горілочкою поштувати (Г.Квітка-Основ’яненко); б) у формі однини, якщо підметом є тільки слово батько, а слово в орудному відмінку (з сином, з матір’ю тощо) означає особу, яка супроводить того, хто діє (особливо коли інші однорідні присудки стосуються тільки слова батько). Батько з сином думав, думав, де б то взяти грошей, і надумав продати кабана (І.Нечуй-Левицький); Старий батько З усієї сили З молодицями танцює Та двір вимітає; Та прохожих, проїжджачих У двір закликає, Та вареною частує, На весілля просить, Знай, бігає, а самого Ледве ноги носять (Т.Шевченк... смотреть

БАТЬКО

Father; пестл. dad, daddy; жарт. governor; поет. sire; розм. paterбатько родини — жарт. paterfamiliasназваний батько — foster father, adoptive fatherщо... смотреть

БАТЬКО

-а, ч. 1) Чоловік стосовно до своїх дітей. •• По батькові — складова частина власного імені людини, що вказує на ім'я батька. 2) чого, перен. Основопо... смотреть

БАТЬКО

БАТЬКА, -и, БАТЬКО, -а, БАТЯ, -и, БАТЯНЬКА, -и, БАТЯНЯ, -и, м..1. Ирон. обращение к любому лицу мужского пола.2. Любой человек.3. Уважаемый командир в ... смотреть

БАТЬКО

-а, ч. 1》 Чоловік стосовно до своїх дітей.По батькові — складова частина власного імені людини, що вказує на ім'я батька.2》 чого, перен. Основополож... смотреть

БАТЬКО

корень - БАТЬ; суффикс - К; окончание - О; Основа слова: БАТЬКВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - БАТЬ; ∧ - К; ⏰ - О; Слово Батько с... смотреть

БАТЬКО

БАТЬК|О (1*), -А с. Отец: поклоно ѡ(т) маскима ко гюргю беи чело батку ГрБ № 290, XIII/XIV.

БАТЬКО

Настоящее имя: Анзимиров Владимир АлександровичСм.: Батько, В.Источники:• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных дея... смотреть

БАТЬКО

[bat'ko]ч.ojciec, tatoхрещений батько — ojciec chrzestny

БАТЬКО

імен. чол. роду, жив.розм.отец

БАТЬКО

отець, ур. панотець, жм. тато, татусь, татуньо, татко, д. неньо; (письменства) засновник, основоположник, фундатор; (повстанців) отаман, провідник.

БАТЬКО

БАТЬКО м. местн. 1) То же, что батька . 2) Атаман в Запорожской Сечи. 3) Употр. как фамильярное обращение к пожилому человеку.

БАТЬКО

(чоловік стосовно своїх дітей) тато, отець, пестл. татусь, татко, уроч. панотець, діал. неньо, няньо, нянько.

БАТЬКО

Айцецацецбацькатата

БАТЬКО

Ба́тько, -ка, -кові, на ба́тькові, ба́тьку! батьки́, -кі́в, -ка́м

БАТЬКО

1 (-а) ч.; військ. Командир частини. Балабін. 2 син. бос, файзер, фатер, череп.

БАТЬКО

-а m ojciec хрещений ~ ojciec chrzestny по-батькові imię odojcowskie, patronim

БАТЬКО

ба́тько іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири ба́тька

БАТЬКО

【阳】 父亲, 爸爸

БАТЬКО

Fader, far, pappa, förälder

БАТЬКО

Far, fader, pappa; forelder

БАТЬКО

айцецацецбацькатата

БАТЬКО

Far, fader

БАТЬКО

айцец ацец бацька тата

БАТЬКО

father, parent

БАТЬКО

მშობელი; მამა

БАТЬКО

отец

БАТЬКО БЕСЕДНЫЙ

Яросл. Участник свадебного обряда — дальний родственник жениха или его отца. ЯОС 1, 42.

БАТЬКО ВІНЧАЛЬНИЙ

Вірний, що присутній при Таїнстві Шлюбу як свідок; поручитель; заст. восприємник

БАТЬКО ХРЕЩЕНИЙ

Вірний, що бере участь у Таїнстві Хрещення й вступає з охрещуваним у зв'язок духовної спорідненості (батьківства); заст. восприємник; розм. нанашко

T: 289