ЛЕЙТЕНА́НТИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до лейтена́нт.
Чумаченкові замполіт наказав після цього самому пройтись по стрілецьких ротах, уважно обстежити здоров'я своїх юних лейтенантиків (О. Гончар);
Всім у вагон! – гукнув молодий, акуратненький лейтенантик, суворо скинувши бровами (В. Шкляр);
Солдатів коло тих зеніток було десь до десятка, а з ними офіцер, лейтенантик зовсім молодюсінький (В. Лис);
// зневажл. Про лейтенанта, який не відповідає за моральними або професійними принципами своєму званню.
Виклик у військкомат. Приїжджаю сьогодні. Ну, думаю, спасибі командуючому, не забув. А там сидить якийсь тиловий лейтенантик. Без військової виправки, окуляри на носі (О. Чорногуз);
Один миршавий лейтенантик із НКВД міг поламати життя бойовому офіцерові, старшому за званням, не кажучи вже про рядових бійців-окопників (А. Кокотюха).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
лейтенантик м. разг. 1) Уменьш. к сущ.: лейтенант. 2) Ласк. к сущ.: лейтенант.
лейтенантик сущ., кол-во синонимов: 1 • лейтенант (9) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: лейтенант
корень - ЛЕЙТЕНАНТ; суффикс - ИК; нулевое окончание;Основа слова: ЛЕЙТЕНАНТИКВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ЛЕЙТЕНАНТ; ∧ - ИК; ... смотреть
імен. чол. роду, жив.
[łejtenantyk]ч.lejtnancik
-а, ч. Зменш.-пестл. до лейтенант.
ЛЕЙТЕНАНТИК м. разговорное 1) см. лейтенант. 2) см. лейтенант.
лейтена́нтик іменник чоловічого роду, істота
-а, ч. Зменш.-пестл. до лейтенант.
лейтенантик, -а