КУБЛО́, а́, с.
1. Заглиблення в землі, часто під коренями дерев, де живуть і розмножуються звірі, плазуни; лігво.
Під коренем дуба зробив собі старий вовк кубло (О. Копиленко);
Гади збиралися на зиму в спільне кубло! (О. Донченко);
// Місце, житло птахів, комах, призначене для відкладання яєць, висиджування й виведення пташенят; гніздо (у 1 знач.).
Беркут кубло в'є на скелі, Як зачує дитинят (Я. Щоголів);
Одвічний інстинкт гнав їх [журавлів] з пекучого півдня на болотисті низовини, де щороку вили вони свої кубла (З. Тулуб);
Все норовила [Настя] мене або твого тата, своїх братиків дубчиком хльоснути, за чуба скубнути, кота за хвіст потягти чи .. квочку з кубла зігнати (В. Малик);
Осине кубло висіло над входом до старого хліву (з газ.);
// перен., розм. Місце, яке нагадує лігво, гніздо і в ньому можна тимчасово відпочити, поспати.
Аврум .. злякано став приглядатися до якогось кубла з брудного ганчір'я, що було накидане на ліжку коло хворої (С. Васильченко);
Він [Тедзик] таки справді задрімав, і не хотілося вилазити з свого кубла (О. Іваненко);
В спорожнілих солом'яних кублах, в похапцем виритих .. стрілецьких ячейках ще, здавалось, не вивітрились рештки людського тепла (О. Гончар);
Той день Сидір просидів на горищі в прілому солом'яному кублі (М. Малиновська).
2. перен., розм. Людське житло; оселя, дім (у 2 знач.); затишне місце.
Козачі кубла обгорнуло тихе хліборобське щастя (Панас Мирний);
Все те – родюча нива, віз, коні, кубло – все те своє, рідне, з серцем зрослося (М. Коцюбинський);
Впадали в очі .. затишні панські кубла, що мостилися серед густих дерев (К. Гордієнко);
– Стануть пуляти по вашому кублу, то й моє обійстя димом піде (Є. Доломан);
Якщо не вишпортатися з кубла до одинадцятої, доведеться киснути в ньому до годинки четвертої-п'ятої (І. Карпа);
* Образно. Якийсь біль, незрозумілий біль проліз йому в душу і звив собі там кубло (Ю. Винничук).
3. Звірята одного приплоду; виводок.
* У порівн. На Каялі хмара світло вкрила й по Русі, мов барсове кубло, розметнулась половецька сила (Н. Забіла);
// перен., розм. Про родину, рід.
Через тиждень вертається Андрій: привіз із собою ціле кубло – матір, дівчинку-сестру і школяра-брата (С. Васильченко);
Родове кубло Шамраїв стало множитися і обживати степовий край віддавна (Григорій Тютюнник).
4. перен. Пристановище антигромадських або аморальних, злочинних елементів; притон.
Варка – це була господиня таємного кубла, де в усяку годину можна було б дістати горілку (Л. Смілянський);
Рома була цілком упевнена, що, гуляючи з ранку до ночі по всіх можливих у їхньому місті кнайпах [кав'ярнях, ресторанах, клубах] та кублах, цей чоловік не може не зраджувати їй з якимись принагідними спідницями та сідницями (Ю. Андрухович);
Стародавні римські лазні в середньовічній Європі деградували, перетворившись на кубла розпусти (з навч. літ.);
// збірн., зневажл. Група людей, що займається антигромадською або злочинною діяльністю; зграя (у 3 знач.).
[Нартал:] Кубло гадюче! перед ворогами під ноги стеляться, .. а перед братом сторчака стають і раді закусати! (Леся Українка);
На бригаді кубло завелося, він знає. Давно треба розігнати (К. Гордієнко);
– Схоже на бандитське кубло? – Для повноти картини не вистачає Веселого Роджера (А. Кокотюха).
(1) Кубло́ розпу́сти – місце, де панує розпуста.
[Едгар:] Не допускай, щоб рипіння черевичків чи шелест шовку віддали твоє бідне серце жінці, не дозволяй нозі твоїй наближатись до кубел розпусти, руці – до спідничок, перу твоєму – до рахункових книг лихваря і стережись нечистого (М. Рильський, пер. з тв. В. Шекспіра).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
кубло I ср. местн. Свой дом, угол; жилище. II ср. местн. см. кубло.
кубло сущ., кол-во синонимов: 7 • бардак (57) • берлога (10) • беспорядок (127) • гнездо (27) • жилище (71) • постель (14) • хата (14) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: гнездо, жилище, постель... смотреть
ВИ́ВОДОК (про птахів, тварин — сукупність малят, виведених однією самкою за один раз), ВИ́ВІД, КУБЛО́, ПРИПЛІ́Д, РОЗПЛО́ДОК рідше, ПРИПЛІ́ДОК розм. Пла... смотреть
зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня...” (Григорій Тютюнник); Не знати тобі, Свириде, того щастя, не мати тобі ніколи свого добра, не вити свого гнізда тобі (Панас Мирний). зви́ти гнізде́чко. (Кембль:) Річард молодий... Одружиться колись, зів’є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка). зви́ти / звива́ти кубе́льце. Звила (Катря) собі затишне домашнє кубельце, народила дитину, та, проте, не могла всидіти дома (Л. Дмитерко); Їй (Марусі), як і кожній молоденькій жіночці, хотілося звити власне кубельце. Щоб і хата своя була, і двір, і город (А. Дімаров); У хлопця .. турбот вистачає: незабаром весілля, своє кубельце звивати (І. Муратов). 2. Зосередитися, утвердитися (про щось негативне). наси́джене гніздо́ (кубло́). Житло, місце, де хто-небудь прожив тривалий час. До спустошеного села повертали потроху люди, оселяючись у давніх, насиджених гніздах (Ф. Малицький); Передавши справи новому лісничому, Архип Спиридонович покинув насиджене кубло (Н. Рибак). наси́джене кубе́льце. Ополудні покинув — невже назавжди? — своє містечко… насиджене кубельце… Куди? Світ за очі (М. Понеділок). оси́не (о́сяче, во́вче і т. ін.) гніздо́ (кубло́). Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів. — Одне гніздо осине розворушили, а друге ще .. ось незаймане,— сказав Єгор.— Нічого,— позирнула Ольга на вивіску.— Доберемося згодом і до цього гнізда (А. Шиян); — Нам треба, щоб він своє товариство (конокрадів) виказав, щоб гніздо вовче видушити (Б. Грінченко). оси́ні ку́бла. — Тепер я покажу всім князям та їхнім гавкунам! .. Я посмикаю їхні осині кубла (С. Добровольський).... смотреть
-а, с. 1) Заглиблення в землі, часто під коренями дерев, де живуть і розмножуються звірі, плазуни; лігво. || Місце, житло птахів, зроблене з галуззя, ... смотреть
кубло ку́бло́"гнездо; кабанье логово", тверск., тульск., ку́блиться "гнездиться", ку́блышки мн. "углубления в земле, которые делает курица", укр. ку́бл... смотреть
"гнездо; кабанье логово", тверск., тульск., кублиться "гнездиться", кублышки мн. "углубления в земле, которые делает курица", укр. кубло "гнездо", чеш. kublati sе "мешкать", др.-польск. kebac, kabac "лелеять, пестовать", в.-луж. kubо "имение, крестьянская усадьба", kubac "пестовать, воспитывать", н.-луж. kubas "питать, кормить".Обычно сопоставляют с лат. cumbo, -еrе "ложиться", cubo, -arе "лежать", cubile "ложе, постель, логовище", греч. "углубление, полость", др.-англ. hор "убежище"; см. Бернекер 1, 598; Брюкнер 225, но ср. Вальде–Гофм. 1, 298. С другой стороны, Томашевский (JР 23, 83 и сл.) видит в польск. диал. kubel "свинарник" заимствование из нем. Koben, Kоbеl "хлев, клетка", но в этом случае представляют затруднение др.-польск. формы с носовым.••[Мошинский ("Zasiag", стр. 214) сопоставляет слав. *koblо с чаrат. kombul, kumbul "клубок", но характер этой связи неясен. – Т.]... смотреть
-а, с. 1》 Заглиблення в землі, часто під коренями дерев, де живуть і розмножуються звірі, плазуни; лігво.|| Місце, житло птахів, зроблене з галуззя, ... смотреть
1) (гніздо) nest2) (лігво, притон) den, lair, haunt; амер. hangout; sink of iniquityзлодійське кубло — den (haunt) of thievesкартярське кубло — gamblin... смотреть
КУБЛО ср. твер. тул. гнездо птичье, и звериное, беличье; кабанье гайно, логво. | *Свой дом, угол, хозяйство. Вот пташка кубелко свила. Кубелко же гнездо насекомого, шмеля, осы. Кублышка умалит. ямка, лунка, выгребенная и насиженная курицей. Кубловый, гнездовой. Кублиться, гнездиться. <br><br><br>... смотреть
Iгніздечко, гніздо, кишло, кубелечко, кубельце, лігвоIIдив. барліг; оселя; притулок
1) (птиц, мелких животных; перен. - о жилье человека) гнездо 2) (крупных животных) логово, логовище 3) (пристанище преступных элементов и эти элементы) перен. гнездо; притон... смотреть
імен. сер. родулогово
(звірів) лігво; (птахів) гніздо; ЖМ. оселя, дім; П. родина, рід, нащадки; (злочинне) кишло; кубельце, кублище.
(злочинців тощо) den, dive, harbor, nest, resort, (розпусти, злочинців тощо) vice den
КУБЛО I ср. местн. Свой дом, угол; жилище. II ср. местн. см. кубло.
ім den • злодійське ~ den of thieves • ігрове ~ gambling den
Кубло́, -ла́, -лу́; ку́бла, ку́бел
-а, кублище -а n gniazdo; legowisko
кубло́ іменник середнього роду
Skjærereir
Бярлог
бярлог
бярлог
ბუნაგი
opium den
drug den, narcotics den
притон разврата