ГОДИНА

ГОДИ́НА¹, и, ж.

1. Одиниця виміру часу, що дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам.

Згадаю що чи що набачу, То так утну, що аж заплачу. І ніби сам перелечу Хоч на годину на Вкраїну (Т. Шевченко);

Години цілі ми дивилися, як оси Серйозно повзають у селищах своїх (М. Рильський).

2. з числ. Відрізок часу, що дорівнює 60 хвилинам, який відраховують від півночі або від півдня.

До 1 години сиджу за столом (М. Коцюбинський);

Близько другої години ночі всі заводи й установи міста були в бойовій готовності (В. Кучер).

3. перев. з означ. Відрізок часу, що відводиться на урок, лекцію, певне заняття і т. ін.

– Я таки часом шила. – На годинах “рукоділля”, як була ще гімназисткою? – подражнила її знову сестра (Леся Українка);

Відрив науки від виховання, .. зменшення годин у школах на предмети, які виховують душу, і збільшення на ті, які дають технічні знання, роблять людину подобою живого робота (А. Михайленко).

4. перев. одн., перев. з означ. Певний період часу, певна пора, певний момент.

Казано в середу везти новобранців по обіді. Сиджу я та дожидаю тієї години (Марко Вовчок);

Любіть Україну .. в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!.. (В. Сосюра);

// без означ. Добрий, сприятливий час.

Ми оливи наливаєм Та байдуже собі співаєм – Чи то в годину, чи в напасть (Т. Шевченко);

І година прийде.., буде хижий ворог під гарматний дзвін .. утікать на Київ, з Києва – в Берлін (В. Сосюра).

5. тільки одн., у сполуч. зі сл. недобрий, нещасний і т. ін. Важкі, скрутні обставини.

[Одарка:] Ох, чуло ж моє серце недобру годину! Всю дорогу його наче гадина яка ссала (Панас Мирний);

В нещасну годину шотландський народ Кував свою ясную зброю, У першому бою розбиті були, Багато лягло головою (Леся Українка);

// Уживається у складі проклять, недобрих побажань, мимовільної згоди в чому-небудь і т. ін.

Хай на вас лиха година вдарить (Номис);

Послухав наш Рябко поради Явтуха. – Нехай тяжка йому година та лиха (П. Гулак-Артемовський);

– Возьміть [візьміть] його... бо покину, Як батько покинув, – Бодай його не кидала Лихая година (Т. Шевченко);

– Хто ж се вас так побив? – Ох! Він, Христе, він, бодай його збила лиха та нещасна година! (Панас Мирний).

(1) Академі́чна годи́на – навчальна година у вищих та середніх навчальних закладах тривалістю, як правило, 45 хвилин.

Його висвячено на лицаря українізації першого розряду з оплатою академічної години один карбованець вісімдесят копійок (В. Підмогильний);

Для гуртка виділено трохи коштів .. Маємо змогу збиратися двічі на тиждень. Ти, Валерію, зможеш двічі? За одну академічну годину матимеш дванадцять карбованців (В. Петльований);

Вибива́ти (видзво́нювати) / ви́бити (ви́дзвонити) годи́ни (годи́ну) див. вибива́ти;

Вичи́тувати / ви́читати [свої́] годи́ни див. вичи́тувати;

(2) Годи́ни (годи́на) пік – найбільше напруження, завантаження в роботі транспорту, підприємства і т. ін.

Вранці витрата електроенергії збільшується в кілька разів. Ще більше зростає потреба в електроенергії вечорами в години пік (із журн.);

(3) Коменда́нтська годи́на – викликана надзвичайними обставинами заборона з'являтися на вулицях населеного пункту без перепустки після визначеного часу.

Надвечір, коли зайшла комендантська година і цивільному населенню ходити по вулицях було вже невільно, ми одвезли клишоногого двірника в його завулок (Л. Первомайський);

Понаднормо́вий час див. час;

(4) Сме́ртна годи́на – час чиєї-небудь смерті, кончини.

– Гинемо, отче! Гинемо! – волали люди. – Смертна година наближається... Порятуй... помилуй... і захисти! (М. Старицький);

Коли почула [бабуся] свою смертну годину, .. звеліла увечері скликати рідню (М. Стельмах);

(5) Ти́ха (ме́ртва) годи́на – післяобідній відпочинок, сон (перев. у дитячих садках, лікарнях, санаторіях і т. ін.).

Він вимагав, щоб мертвої години по обіді суворо додержували (М. Трублаїні);

Після обіду в будинку відпочинку наступає тиха година (Ю. Мокрієв);

(6) Урядо́ві годи́ни – службові години, час роботи службовців певної установи або організації.

Моє неуважне ставлення до своїх службових обов'язків, те, що я ніколи не одсиджував визначених для мене урядових годин, взагалі зрідка й нерегулярно з'являвся в комітеті, він сприймав як особисту для себе образу (В. Домонтович).

○ (7) Чима́лу́ годи́ну, у знач. присл. – надто довго.

Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшли пани (Марко Вовчок).

△ (8) Астрономі́чна годи́на – одиниця часу, що дорівнює 60 хвилинам.

Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім таких видів роботи, як читання лекцій та проведення лабораторних, практичних і семінарських занять (з навч. літ.).

◇ Бий / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) лиха́ годи́на (грім, хрест, моро́ка і т. ін.), див. би́ти;

(9) Бода́й (щоб) його́ (тебе́, її́ і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на і т. ін.) лиха́ годи́на>, лайл. – уживається для вираження незадоволення, обурення ким, чим-небудь із недобрими побажаннями.

– Грішу! – подумав Харитон. – А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький);

Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на панів за те, що стурбували його надаремно. “Взяла б його лиха година! Чорт напав Єремію та панів! І чом би було не помиритись з козаками? А тепер качайся в якомусь наметі під дощем та сльотою” (І. Нечуй-Левицький);

(10) Годи́ну в годи́ну – систематично, безперервно, постійно.

Вони справді казково багаті, наші літературні предки! Ми вдячні їх батьківській благостині й науці, яку вони нам передають день у день, годину в годину (з газ.);

Дава́ти / да́ти чи́сту годи́ну (чи́стий, святи́й спо́кій (по́кій)) див. дава́ти;

(11) До су́дної годи́ни – до самої смерті, до кінця життя.

Вони [люди] всі падають лицем туди, куди поривалися серцем, вони падають зіницями на схід. І лежатимуть так до судного дня (І. Багряний);

– Тільки стійте вже тут весь день, а щоб стояли ви каменем до судної години (Р. Іваничук);

Буду пам'ятати моє горе до судної години! (із журн.);

(12) З годи́ни на годи́ну – найближчим часом, дуже скоро.

Іван Федорович як неживий ходить. Він жде сина з години на годину (Панас Мирний);

Коли фронт відкотився недалеко і чути було бої, він виглядав своїх з години на годину (Григорій Тютюнник);

(13) Зо́ряна годи́на:

а) найсприятливіший момент, період у чиєму-небудь житті.

Хай вони спробують вірити в свою зоряну годину, хоч один день (В. Дрозд);

б) найвищий ступінь піднесення, розвитку чого-небудь.

Імпресіонізм зазнав своєї зоряної години в живописі 1880 року, а в музиці тільки на початку 90-х років (із журн.);

(14) К лихі́й годи́ні – уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь несхвалення чогось і т. ін.

– Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині! (Григорій Тютюнник);

Як вони його [буряк] там буртували в лихої години, .. запрівся (Григорій Тютюнник);

– Та не бери ти стільки, бо підірвешся к лихій годині, Максиме (М. Зарудний);

(15) Лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на – певний період у чиєму-небудь житті з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя.

Я маю храбрую [хоробру] дружину, Терпівших гіркую годину Од злих людей і од богів (І. Котляревський);

Думи мої, думи мої, Ви мої єдині, Не кидайте хоч ви мене При лихій годині (Т. Шевченко);

– Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький);

В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський);

От записав .. мій друг Мені свій адрес [адресу]. У гірку годину (М. Рильський);

Він [князь] залишив нас у таку важку годину – тож хай сам тепер дбає про себе! (В. Малик);

(16) Лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. – уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття кого-небудь небажаного кудись.

Завалували собаки у дворі. – Когось несе лиха година! – промовив він і знову принявся [прийнявся] за чай (Панас Мирний);

Прийшов [Осел]. А Громовик до його [нього] обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов);

– Піднесла ж лиха година цього Загнибіду!.. Бог його знає, чого воно світ так міниться. Здається, він тоді зовсім не такий був (Панас Мирний);

І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п'янюгу, – зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький);

(17) Лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла кого, зневажл. – уживається для вираження незадоволення з приводу відсутності, блукання, вештання кого-небудь десь (перев. коли на нього чекають).

[Тишко:] Давайте вечеряти! [Палажка:] Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов);

– Так, так... Де ж уночі розносила його лиха година?.. – плакалась Хівря (Панас Мирний);

Ли́хо (біда́, лиха́ годи́на) його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є див. ли́хо¹;

Лічи́ти дні (годи́ни, хвили́ни і т. ін.) див. лічи́ти¹;

(18) Наверну́ла лиха́ годи́на – прибув, з'явився той, із ким пов'язане яке-небудь нещастя або щось неприємне.

Вона була козачкою вільного роду, і навернула лиха година цього Федора до їх у село (Панас Мирний);

(19) На яко́ї лихо́ї годи́ни, зневажл. – навіщо, для чого.

– І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити? (Панас Мирний);

Не бере́ (не ві́зьме) ніщо́ (воро́жа ку́ля, лиха́ годи́на і т. ін.) див. бра́ти;

Не день не годи́ну див. день;

Не лічи́ти годи́н (хвили́н) див. лічи́ти¹;

Нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) див. нема́;

(20) Ні к лихі́й годи́ні, зі сл. не годиться, зневажл. – ні до чого, нікуди, зовсім.

– Е, це діло ні к лихій годині не годиться! (Григорій Тютюнник);

Отуди́ к лихі́й годи́ні! див. отуди́;

(21) Під серди́ту годи́ну – спересердя, у стані роздратування.

Під сердиту годину, .. Одна [сестра] смиче за чуприну і товченики дає (Л. Глібов);

(22) Під скрутну́ годи́ну – за тяжких, складних обставин.

– А вже, кажу йому [становому], – у вас і служба! Та ще під такий скрутний час, як тепереньки (Панас Мирний);

– Бідні люди завжди продають дівчат під скрутну годину, – додала вона і важко зітхнула (З. Тулуб);

(23) Поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на кого, заст. – хто-небудь зазнав лиха, нещастя, когось спіткало лихо, нещастя (перев. з вираженням незадоволення, розпачу і т. ін.).

Сопе [Нечипір] та мовчить, й очей, що заплили горілкою, не розведе. – Побила мене лиха година та нещаслива, – зараз гукнула на нього Пріська, – от із сим дурнем, п'яницею, волоцюгою! Де ти там у гаспида таскавсь? (Г. Квітка-Основ'яненко);

– От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити, – от і спочила! – закінчила стара (Панас Мирний);

– Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! За віщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький);

Вродиться ж таке божевільне... А, побила мене лиха година з нею. Коли б чого не наробила! Чогось аж острах мене взяв (І. Карпенко-Карий);

Всі люди радіють, весело .. зустрічають велике свято. Тільки її [Олену] одну побила лиха година (М. Коцюбинський);

(24) Проби́ла годи́на чия – настав вирішальний момент, період у чиємусь житті.

Що ж чекає його – втікача з каторги! .. І бачив, що перед ним тяжкий шлях. Завтра прийде день і проб'є його година (І. Багряний);

Про (на) чо́рний день (чо́рну годи́ну) див. день;

Су́дний день (час) див. день;

(25) У два́дцять чоти́ри годи́ни – за короткий час, дуже швидко, негайно і неодмінно.

– Він дума, свиняче рило, як рештант [арештант], то вже не людина. А може, він кращий за тебе .. Гля-ади! як тільки дізнаюсь, я тебе .. в двадцять чотири години (М. Коцюбинський);

Халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну) див. халі́ф;

(26) Ці́лими годи́нами – протягом тривалого часу.

Там [коло річки] він цілими годинами любить сидіти (І. Франко);

(27) Яка́ лиха́ годи́на, зі сл. стукає, ходить і т. ін., зневажл. – хто, що.

Дев'ять годин ранку. – І яка лиха година там стукає? (Остап Вишня);

Яка лиха година загнала мене сюди до цього кащенківського міста? (В. Домонтович);

(28) Як одна́ годи́на – дуже швидко.

Так-то проживає Олеся, працюючи без спочину, без утоми; так і рік цілий минув, як одна година (Марко Вовчок);

Тиждень минув як одна година (І. Нечуй-Левицький).

ГОДИ́НА², и, ж.

Тепла, суха, сонячна погода.

Барометр уперто показував “дощ” .. Ми дуже гнівались. Старий, непотрібний струмент, він і на крихітку не хоче посунутись на сухеньке, хоч нам дуже потрібна година (М. Коцюбинський);

Ще в сіянку випали дощі, а це – що вже година стоїть – тихо, сонячно (А. Головко);

Година й негода часто міняються в надмор'ї (Л. Дмитерко).

Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»

ГОДИНКА →← ГОДЕЦІЯ

Синонимы слова "ГОДИНА":

Смотреть что такое ГОДИНА в других словарях:

ГОДИНА

ГОДИНА, -ы, ж. (высок.). Время, ознаменованное важными (обычнонапряженными, трудными) событиями. Г. испытаний. В тяжелую годину. Лихая г.(лихолетье).... смотреть

ГОДИНА

година ж. 1) Пора, время, ознаменованные важными общественными событиями. 2) устар. Час. 3) разг.-сниж. Годовщина со дня смерти.

ГОДИНА

година ж.1. time година бедствий — disastrous time тяжёлая година — hard times pl. 2. поэт. уст. year

ГОДИНА

година см. время Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. година сущ., кол-во синонимов: 6 • время (63) • год (10) • годовщина (35) • доба (6) • пора (41) • час (16) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: время, год, годовщина, доба, пора, час... смотреть

ГОДИНА

ГОДИН|А (72), -Ы с. 1. Время, промежуток той или иной длительности: воини… поздьны ради годины. ѡрѹжиѥ съложивъше. и ѡгнь съгнѣтивъше. вечерю собѣ гот... смотреть

ГОДИНА

бери́ його́ (її́, їх і т. ін.) лиха́ годи́на, лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається і не (ні) пари з вуст! (Дніпрова Чайка). 2. Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. — Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай (пан) .. дасть хату й огород (город),— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний). бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т. ін.) лиха́ (та нещасли́ва) годи́на (моро́ка, грім, хрест і т. ін.), лайл. 1. Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. — А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський); За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський). 2. Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич); Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився .. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах). бода́й поби́ла лиха́ (та нещасли́ва) (на́гла) годи́на кого, що, лайл. Уживається як лайка з недобрим побажанням кому-небудь. (Зінька:) Бодай тебе, братіку (братику), побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький); — Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били! ..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний). бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т. ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось—чогось або недоброго побажання комусь. — Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький). взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година! І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький). годи́на проби́ла чия. Настав вирішальний момент, період у чиємусь житті. Що ж чекає його — втікача з каторги! .. І бачив, що перед ним тяжкий шлях. Завтра прийде день і проб’є його година (І. Багряний). годи́ни (годи́на) пік. Найбільше напруження, завантаження в роботі транспорту, підприємства і т. ін. Вранці витрата електроенергії збільшується в кілька разів. Ще більше зростає потреба в електроенергії вечорами в години пік (З журналу). годи́ну в годи́ну. Систематично, безперервно, постійно. Вони справді казково багаті, наші літературні предки! Ми вдячні їх батьківській благостині і науці, яку вони нам передають день у день, годину в годину (З газети). до су́дної годи́ни, заст. До самої смерті, до кінця життя. Буду пам’ятати моє горе до судної години! (З журналу). з годи́ни на годи́ну. Найближчим часом. Іван Федорович як неживий ходить. Він жде сина з години на годину (Панас Мирний); Коли фронт відкотився недалеко і чути було бої, він виглядав своїх з години на годину (Григорій Тютюнник). зо́ряна годи́на. 1. Найсприятливіший момент, період у чиємусь житті. Хай вони спробують вірити в свою зоряну годину, хоч один день (В. Дрозд). 2. Найвищий ступінь піднесення, розвитку чого-небудь. Імпресіонізм зазнав своєї зоряної години у живописі 1880 року, а в музиці тільки на початку 90-х років (З журналу). к лихі́й годи́ні; у лихо́ї годи́ни. Уживається для вираження незадоволення, несхвалення і т. ін. — Оце трахнув! Трохи голови не збив к лихій годині! (Григорій Тютюнник); — Та не бери ти стільки, бо підірвешся к лихій годині, Максиме (М. Зарудний); Як вони його (буряк) там буртували в лихої години, .. запрівся (Григорій Тютюнник). лиха́ (важка́, гірка́ і т. ін.) годи́на. Певний період з тяжкими, несприятливими обставинами; горе, нещастя. В грудях билось єдине бажання: Щоб тебе не спіткало страждання, Щоб минула година лиха (П. Грабовський); — Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І. Нечуй-Левицький); От записав мій .. друг Мені свій адрес (адресу). У гірку годину (М. Рильський). лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т. ін.) зна́є. Невідомо, незрозуміло. — От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни ..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко); Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний). лиха́ годи́на несе́ / занесла́ (принесла́, приволокла́ і т. ін.) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу прибуття когось небажаного куди-небудь або небажаного пересування кого-небудь кудись. Завалували собаки у дворі.— Когось несе лиха година! — промовив він і знову принявся (прийнявся) за чай (Панас Мирний); Занесла мене лиха година в невеличкий повітовий город N (В. Винниченко); І принесла-таки лиха година .. отого непросипленного п’янюгу,— зашепотів Єремія до Гризельди (І. Нечуй-Левицький); Прийшов (Осел). А Громовик до його (нього) обізвавсь: “Чого це ти тут опинився? І як це ти сюди пропхавсь?” “Приволокла лиха година!” (Л. Глібов). лиха́ годи́на но́сить / розноси́ла (понесе́) кого, зневажл. Уживається для вираження незадоволення з приводу того, що хтось десь блукає, ходить, своєчасно не приходить, коли на нього чекають. (Тишко:) Давайте вечеряти! (Палажка:) Дивись, який командир! Ти розкажи мені, де тебе носить лиха година? (Я. Мамонтов); — Так, так… Де ж уночі розноси́ла його лиха година?..— плакалась Хівря (Панас Мирний); Куди його лиха година понесе! — сказала Горпина (Панас Мирний). на (яко́ї) лихо́ї годи́ни, зневажл. Навіщо, для чого. — І скажіть мені: на якої лихої години все добивались, щоб оту цензуру одмінити? (Панас Мирний). не день не годи́ну. Дуже довго. Плив корабель, роздираючи хвилі, не день не годину (Леся Українка). нема́ (нема́є, не було́) (і) про́сві́тку (просві́тлої годи́ни) кому. 1. Хто-небудь дуже зайнятий чимсь, у когось зовсім мало вільного часу. Левантині просвітку не було за роботою, за лайкою та за штурханцями (Б. Грінченко); Молодий господар будівництво гути й винокурні заходився на весну почати, то тепер і взимку не буде людям просвітку (П. Кочура). 2. Хто-небудь позбавлений спокійного життя, душевного спокою, перебуває в нестерпних умовах. Жінка напада, так що бідному Тихонові і просвітку нема (Г. Квітка-Онов’яненко); Баба свою дочку жалує, а ту дівчину зненавиділа так, що й просвітку їй нема (О. Іваненко); (Параска:) Нехай же тілько (тільки) Роман жениться на Пузирівні — не буде їй просвітлої години: я її заїм (І. Карпенко-Карий). 3. без додатка. Хто-небудь потрапив у скрутне, безвихідне становище. (Молодший лікар:) Гнила, каламутна задуха підступає до горла. Просвітку нема… (О. Левада); Думка ні к лихі́й годи́ні. Ні до чого, нікуди, зовсім. — Е, це діло ні к лихій годині не годиться! (Григорій Тютюнник). під серди́ту годи́ну. Спересердя. Під сердиту годину, ..Одна (сестра) смиче за чуприну і товченики дає (Л. Глібов). поби́ла лиха́ (та нещасли́ва) годи́на кого. Спіткало лихо, нещастя. — От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити,— от і спочила! — закінчила стара (Панас Мирний); — Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! За віщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький). про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну. На випадок крайньої скрути; про запас. Сестра .. вийняла з скрині тридцять карбованців, останні гроші, які вона про чорний день ховала від свого недбалого чоловіка, оддала братові (Панас Мирний); — У мене там про чорний день збереглося трошечки картопельки (В. Речмедін); Він (Варчук) переселився на хутір, обріс земелькою, грошенят на чорний день в землі схоронив (М. Стельмах); — Ті гроші я берегла про чорну годину (І. Франко); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки… на чорну годину (Л. Мартович). су́дний день; су́дна годи́на. 1. Час страшної кари; кінець світу. Хвилинами мені здавалось навіть, що цей вечір буде судним днем мого неспокійного життя (М. Хвильовий); Від спалахів ракет і вибухів бомб ніч здавалась зеленим судним днем (Ірина Вільде). 2. Справедливе покарання, відплата. (Молодий хлопець:) Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Леся Українка); Коли навіть такі, як Лаврін, вкинулися у політику, то скоро настане судний день і над Гітлером (М. Стельмах). у два́дцять чоти́ри годи́ни. За короткий час, негайно. — Він дума, свиняче рило, як рештант (арештант), то вже не людина. А може, він кращий за тебе .. Гля-ади! як тільки дізнаюсь, я тебе .. в двадцять чотири години (М. Коцюбинський). хай лиха́ годи́на на кого, лайл. Уживається як лайка з побажанням нещастя кому-небудь. Хай на вас лиха година! (Укр.. присл..). халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну), ірон. Людина, що захопила владу або наділена нею на короткий час. І знов на муку, на поталу взяли їх (молодогвардійців) люті вороги. На час каліфи в нашій хаті .. Та слова жодного, прокляті, з їх вуст не видерли вони (В. Сосюра). яка́ лиха́ годи́на, зневажл. Хто, що. Дев’ять годин ранку.— І яка лиха година там стукає? (Остап Вишня). як одна́ годи́на. Дуже швидко. Тиждень минув, як одна година (І. Нечуй-Левицький); Так-то проживає Олеся, працюючи без спочину, без утоми; так і рік цілий минув, як одна година (Марко Вовчок).... смотреть

ГОДИНА

Година (3) 1. Время, пора: Уже бо, братіе, невеселая година въстала, уже пустыни силу прикрыла. 19. Нъ се зло — княже ми не пособіе: наниче ся годины о... смотреть

ГОДИНА

163 Година (3) 1. Время, пора: Уже бо, братіе, невеселая година въстала, уже пустыни силу прикрыла. 19. Нъ се зло — княже ми не пособіе: наниче ся г... смотреть

ГОДИНА

I -и, ж.1) Позасистемна одиниця виміру часу, що дорівнює 3600 секундам. 2) Відтинок часу, що дорівнює 60 хвилинам, якого числять від півночі та від пі... смотреть

ГОДИНА

1. Одиниця виміру часу, яка дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам; відповідний відрізок часу (у запитальному вислові вживається із займенником котрий: ко... смотреть

ГОДИНА

I(одиниця часу) hourдванадцята година дня — noon, twelve o'clockдванадцята година ночі — midnight, twelve o'clockзараз перша година — it is one o'clock... смотреть

ГОДИНА

ЧАС (перев. з означенням — певний момент), ГОДИ́НА, ПОРА́, ДОБА́. Над горами сонечко сходить з-за гаю, Отари женуть... Тихий ранішній час (Леся Українк... смотреть

ГОДИНА

ГОДИ́НА, ы, ж.1.Время, пора (САР1, САР2 сл.).Годину ту воспоминая, Среди утѣх мятется ум! Лом. СС I 84. Благотворная природа, в годину, называющуюся та... смотреть

ГОДИНА

I -и, ж. 1》 Позасистемна одиниця виміру часу, що дорівнює 3600 секундам.2》 Відтинок часу, що дорівнює 60 хвилинам, якого числять від півночі та від п... смотреть

ГОДИНА

Година за годиною, тай так вік зійде.Життя скоро минає.Година горя довша, як рік радощів.У терпінню час дуже повільно минає, зате в радощах скоро.Годин... смотреть

ГОДИНА

I【阴】1) 小时(60分钟); (几) 点钟Котра година? 几点钟了?О трнтій годині 在二点多钟2) 时间, 时候; 课时По якійсь годині 过一段时间Вже пізня година 时间已很晚◇ З години на годину 随时都会(发生)З ... смотреть

ГОДИНА

1. Одиниця виміру часу, яка дорівнює 1/24 доби, або 60 хвилинам; відповідний відрізок часу (у запитальному вислові вживається із займенником котрий: котра година, о котрій годині). Тоді ще не знав я, що все проходить, все минає, забувається й губиться в невпинній зміні годин (О.Довженко). 2. Певний період часу, певна пора (звичайно з означенням). Співає дідусь і внуку, і сину, Співає дідусь про стару годину (М.Костомаров); Тихо в садку, тихо в місті, бо пізня година (Леся Українка); Любіть Україну.. в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди!.. (В.Сосюра). 3. Тепла, суха, сонячна погода. А ми оливи наливаєм Та байдуже собі співаєм – Чи то в годину, чи в напасть (Т.Шевченко); Чи ж скоро світатиме? Глянула на небо: хмар не було – клалося на годину (Б.Грінченко); Година й негода часто міняються в надмор’ї (Л.Дмите... смотреть

ГОДИНА

година Употр. обычно в торжественной, поэтической речи. Военная, голодная, горькая, грозная, злая, истерическая, лихая, мрачная, недобрая, невеселая,... смотреть

ГОДИНА

-ы, ж. 1. высок. Пора, время, ознаменованные важными общественными событиями.Година бедствий. □ Русский человек в годину испытаний всегда находил в с... смотреть

ГОДИНА

імен. жін. роду1. одиниця вимiру часу2. вiдрiзок часу, що дорiвнює 60 хвилинам3. вiдрiзок часу, що вiдводиться на урок, лекцiю, заняття4. (тiльки одн.... смотреть

ГОДИНА

1) Орфографическая запись слова: година2) Ударение в слове: год`ина3) Деление слова на слоги (перенос слова): година4) Фонетическая транскрипция слова ... смотреть

ГОДИНА

[hodyna]ж.godzinaгодини прийому — godziny przyjęćпівгодини — pół godzinyКотра година? — Która godzina?щогодини — Co godzina / godzinęгодина третя — Jes... смотреть

ГОДИНА

В годину бедствий.У (під, за) лихоліття; під (у) годину злигоднів (безголів'я); (розм.) під (у) лиху годину (за лихої години).Тяжкая година.Лихоліття; ... смотреть

ГОДИНА

Година бедствий. Книжн. Период трудных, гибельных событий, жестоких испытаний. БМС 1998, 118.Горькая (злая, лихая) година. Народн. То же, что година бе... смотреть

ГОДИНА

ж. уст.époque f, année f, jours m plтяжелая година — temps pénibles (или durs, difficiles)Синонимы: время, год, годовщина, доба, пора, час

ГОДИНА

ж. высок.época f, temporada f, tiempo mгодина испытаний — temporada de pruebasтяжёлая година — tiempos difíciles (duros)

ГОДИНА

година сущ.жен.неод. (2) ед.пр. Пророчествуют о године искупления для России1812. мн.вин. Когда ж был многие годины в заточеньеГН 1.

ГОДИНА

dönem,zamanlar* * *жdönem; zamanlarв годи́ну тяжёлых испыта́ний — ağır sınavlar dönemindeСинонимы: время, год, годовщина, доба, пора, час

ГОДИНА

корень - ГОД; суффикс - ИН; окончание - А; Основа слова: ГОДИНВычисленный способ образования слова: Суффиксальный∩ - ГОД; ∧ - ИН; ⏰ - А; Слово Година с... смотреть

ГОДИНА

ж. уст. époque f, année f, jours m pl тяжёлая година — temps pénibles (или durs, difficiles)

ГОДИНА

时期 shíqī, 时候 shíhouв годину бедствий - 难的时候година испытаний - 经受考验的时期; 艰苦时期Синонимы: время, год, годовщина, доба, пора, час

ГОДИНА

сущ. жен. родавремя, ознаменованное важными событиямичас -у імен. чол. роду¤ година бедствий -- лихоліття, лиха година, лихі часи

ГОДИНА

1) (единица времени) час з години на годину — с часу на час з кожною годиною — с каждым часом, час от часу котра година? — который час? о шостій годині — в шесть часов 2) время, пора, торж. година по якійсь годині — через [спустя] некоторое время 3) (хорошая погода) разг. вёдро на годині стоїть — установилась хорошая погода... смотреть

ГОДИНА

м.1) год 2) годовщи́на наjбоље године — лу́чшие го́ды жи́зни у наjбољим годинама — в цве́те лет преступна година — високо́сный год цeлу годину — кру́глый год колико ти jе година? — ско́лько тебе́ лет? човек у годинама — челове́к в лета́х, пожило́й челове́к година за годином — год за год... смотреть

ГОДИНА

ГОДИНА. Употр. обычно в торжественной, поэтической речи. Военная, голодная, горькая, грозная, злая, истерическая, лихая, мрачная, недобрая, невеселая, незабываемая, нелегкая, несчастная, памятная, смутная, страшная, суровая, темная, траурная, трудная, тяжелая, тяжкая, черная.<br><br><br>... смотреть

ГОДИНА

сущ. (греч. ὥρα) время, час.         (Лук. 22, 53).Синонимы: время, год, годовщина, доба, пора, час

ГОДИНА

Употр. обычно в торжественной, поэтической речи.Военная, голодная, горькая, грозная, злая, истерическая, лихая, мрачная, недобрая, невеселая, незабываемая, нелегкая, несчастная, памятная, смутная, страшная, суровая, темная, траурная, трудная, тяжелая, тяжкая, черная.... смотреть

ГОДИНА

годи́на, годи́ны, годи́ны, годи́н, годи́не, годи́нам, годи́ну, годи́ны, годи́ной, годи́ною, годи́нами, годи́не, годи́нах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: время, год, годовщина, доба, пора, час... смотреть

ГОДИНА

годи́на 1. година◊ годи́на шпи́ри → "шпира" ◊ неви́тримана годи́на нестерпна, складна ситуація (ср, ст) ◊ дай мені́ чи́сту годи́ну дай мені спокій; не турбуй мене (ср, ст) 2. шк. урок (ст): Це було на годині української мови (Авторка)... смотреть

ГОДИНА

ГОДИНА годины, ж. Известная, чем-н. отмеченная, ознаменованная пора, время (книжн.). Страшная година. Година войны. Година бедствий. || То же, что год (поэт. устар.). День каждый, каждую годину привык я думой провожать. Пушкин<br><br><br>... смотреть

ГОДИНА

Ударение в слове: год`инаУдарение падает на букву: иБезударные гласные в слове: год`ина

ГОДИНА

година, год′ина, -ы, ж. (высок.). Время, ознаменованное важными (обычно напряжёнными, трудными) событиями. Г. испытаний. В тяжёлую годину. Лихая г. (лихолетье).<br><br><br>... смотреть

ГОДИНА

ж. высок. annata лихая година — tempi duri година испытаний — un'annata di dure prove Итальяно-русский словарь.2003. Синонимы: время, год, годовщина, доба, пора, час... смотреть

ГОДИНА

(науки): урок [V]— під час години: розумінні: урок в класі [IV]— куца година йому буде: скоро пропаде [VII]

ГОДИНА

ГОДИНА, -ы, ж. (высок.). Время, ознаменованное важными (обычно напряжёнными, трудными) событиями. Година испытаний. В тяжёлую годину. Лихая година (лихолетье).... смотреть

ГОДИНА

годи́наСинонимы: время, год, годовщина, доба, пора, час

ГОДИНА

(міра часу) 60 хвилин; (лиха) час, пора, момент; (слушна) нагода; (чорна, гірка) скрутні обставини, скрута; (історії) лекція, сов. урок; ОК. погода.

ГОДИНА

годи́на[година]-ние, д. і м. -н'і

ГОДИНА

-и ż godzina; pora котра ~? która godzina?; о першій годині o godzinie pierwszej через (за) годану za godzinę з п'ятої години od godziny piątej

ГОДИНА

Дон Дог Дно Динго Дин Данио Иногда Ион Гонд Гон Гнида Гид Гдо Ганоид Гад Аон Анод Анид Ода Год Година Нога Инд Дан Инга Идо Динг Ида Дион Иго Донг

ГОДИНА

год'ина, -ыСинонимы: время, год, годовщина, доба, пора, час

ГОДИНА

(1 ж)Синонимы: время, год, годовщина, доба, пора, час

ГОДИНА

година жгод

ГОДИНА

timeСинонимы: время, год, годовщина, доба, пора, час

ГОДИНА

годи'на, годи'ны, годи'ны, годи'н, годи'не, годи'нам, годи'ну, годи'ны, годи'ной, годи'ною, годи'нами, годи'не, годи'нах

ГОДИНА

година = ж. time, year; в годину бедствий in the year of great disasters; тяжёлая година hard times pl.

ГОДИНА

тяжкая) лиха година, нещасна година, чорна година, злигодні. В годину бедствий - під лиху годину, під лихоліття.

ГОДИНА

ж юг.еллар, дәвер (еллык яки берничә еллык дәвер тур.); г. испытаний сынау еллары; в тяжёлую годину авыр елларда

ГОДИНА

Ж il, illər; vaxt, dövr; година войны müharibə illəri; година тяжёлых испытаний ağır sınaq illəri dövrü).

ГОДИНА

высок. книжн. уст. часіна, жен.гадзіна, жен.година бедствий — часта бедства

ГОДИНА

годи́на 1 іменник жіночого роду одиниця часу годи́на 2 іменник жіночого роду гарна погода

ГОДИНА

Начальная форма - Година, единственное число, женский род, именительный падеж, неодушевленное

ГОДИНА

уст. жылдар, белгілі бір кез;- година испытаний сын жылдары;- година войны соғыс жылдары

ГОДИНА

(год) одиниця часу; 1 год. = 1/24 доби = 60 хв. = 3600 с.

ГОДИНА

ж. уст. убак, убакыт (окуялуу убакыт); година испытаний кыйынчылык убагы.

ГОДИНА

див. час

ГОДИНА

(год) одиниця часу; 1 год. = 1/24 доби = 60 хв. = 3600 с.

ГОДИНА

laiki, laikmets, laiks, gadi, dienas; gads, gadskārta

ГОДИНА

Часіна, гадзіна, година бедствий — часта бедства

ГОДИНА

Парачас

ГОДИНА

Годи́на, -ни; -ди́ни, -ди́н

ГОДИНА

астр.; физ. час (единица времени)

ГОДИНА

година год`ина, -ы

ГОДИНА

{годи́на} -ние, д. і м. -ні.

ГОДИНА

cro godina укр рік

ГОДИНА

година давра, замон

ГОДИНА

парачас

ГОДИНА

пара час

ГОДИНА

годинник

ГОДИНА

საათი

T: 257