ШКАДРО́Н, а, ч., розм.
Те саме, що ескадро́н.
Не доїжджаючи милю до Тульчина, Кондратович здалеку побачив поїзд Потоцького. Сам він їхав попереду, а за ним цілий шкадрон жовнірів, козаків, доїжджаючих, стременних і псарів з гончими й хортами (О. Стороженко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»