СЕКРЕТА́РКА, и, ж.
1. Жін. до секрета́р¹ 1.
Клацання машинки стихло, я почув діловиті кроки секретарки (Я. Галан).
2. розм. Жін. до секрета́р¹ 3.
Роман зайшов до Палацу [культури] сам. У коридорі зустрів секретарку комсомольської організації Ольгу Півторак (В. Минко).
Смотреть больше слов в «Словнику української мови у 20 томах»
(Васильевка, Васильевск) — мст. Александрийского у., Херсонской губ., на частновладельческой земле, при р. Омельничке. Жиг. 2000, правосл. церк., лавки... смотреть
Секретарка (Васильевка, Васильевск) — мст. Александрийского у., Херсонской губ., на частновладельческой земле, при р. Омельничке. Жиг. 2000, правосл. церк., лавки, базары.<br><br><br>... смотреть
імен. жін. роду, жив.секретарша
[sekretarka]ж.sekretarka
-и. Жін. до секретар I 1).
секретарь; разг. секретарша (делопроизводитель)
секрета́рка іменник жіночого роду, істота
Sekreterare
442870, Пензенской, Сердобского
461652, Оренбургской, Северного
-и.Жін. до секретар I 1).
Sekretær
Sekretær
მდივანი
Секретарка, яка володіє англійською мовою
Секретарка, яка володіє англійською мовою